|
ПРО СТІЙКІСТЬ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, ЩО ПІДТРИМУЮТЬСЯ
АРМОПОРОДНИМИ ОБОЛОНКАМИ, В НАПРУЖЕНОМУ ПОРОДНОМУ МАСИВІ
С.В. Тинина1*
1Інситут геотехнічної
механіки ім. М.С. Полякова Національної академії наук України,
м. Дніпро, Україна
*Відповідальний автор: e-mail: haritonroots@gmail.com
Физико-технические проблемы горного производства,
2021, (23), 72-78.
https://doi.org/10.37101/ftpgp23.01.005
full
text (pdf)
ABSTRACT (IN UKRAINIAN)
Мета. Розвиток вугледобувної промисловості Донбасу
призводить до переходу гірничих робіт на усе глибші горизонти. Таким чином,
проблема розробки способів кріплення та підтримки гірничих виробок в умовах
глибоких шахт Донбасу стає все більш актуальною.
Методика. Наведено аналіз змін в стані масиву, що сталися при
порушенні рівноваги і переходу в рух межі зон різного деформування порід за
рахунок градієнта напружень (наявність пустот між кріпленням і масивом).
Шахтними інструментальними спостереженнями встановлено, що утворення зон
руйнування поблизу капітальних, підготовчих і очисних виробок носить
часовий характер, розвивається стрипкоподібно і
відбувається по тріщинах, паралельних внутрішній
поверхні виробки.
Результати. Обґрунтовано необхідність
застосування додаткових заходів щодо збільшення несучої здатності
кріплення.
Наукова новизна. Показано, що руйнування порід
при їх залишковій міцності позначається на стійкості масиву, а також її
вплив на залишкову міцність відсічі кріплення.
Практична значимість. Аналіз кінетики зруйнованих
порід поблизу відкритих поверхонь показав, що з урахуванням порушеності породного масиву поблизу них для обмеження
його розвитку при експлуатації виробок необхідно в комплексі вирішувати
питання раціонального залучення в роботу кріплення зони порушених порід
навколо виробок.
Ключові слова: вугледобувна промисловость, гірничі роботи, глибші горизонти,
розробка способів кріплення, підтримка гірничих виробок, стан масиву, зона різного деформування порід, градієнт
напружень, кріплення зони порушених порід
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Заславский Ю.З., Лопухин
А.А., Дружко Е.Б. (1984). Инъекционное упроч-нение горных пород. М.:
Недра, Москва. 176 с.
2. Максимов А.П., Евтушенко В.В. (1994). Тампонаж
горных пород. М.: Не-дра,
Москва. 176 с.
3. Кузнецов Г.Н., Будько М.Н., Васильев Ю.И.,
Шклярский М.Ф., Юре-вич
Г.Г (1968). Моделирование проявлений горного давления. Л.: Недра, Ле-нинград. 280 с.
4. Насонов И.Д. (1969). Моделирование горных
процессов. М.: Недра, Моск-ва.
204 с.
5. Усаченко Б.М., Кириченко
В.Я., Шмиголь А.В. (1992). Охрана подгото-вительных выработок
глубоких горизонтов шахт Западного Донбасса. М.: Недра, Москва. 167 с.
6. Тынына С.В., Булат А.Ф.,
Софийский К.К., Бокий Б.В., Шейко А.В., Ага-ев А.Р. (2016). Управление
аэрологическими и геомеханическими процессами в
угольных шахтах. Мариуполь: ООО «Східний видавничій дім». 300 с.
7. Софийский К.К., Стасевич
Р.К., Бокий Б.В. и др. (2016). Безопасность и эффективность метаноугольных шахт. Киев: ФЛП Халиков
Р.Х. 308 c.
8. Тынына С.В., Малич Н.Г., Васильев Д.Л., Усов О.А. (2020). Построение
математической модели прочности горных пород при сжатии с учетом контак-тного трения. Системні технології. System technologies, 6(131), 94–06.
9. Колесников В.Г., Левченко Г.В. (2002). Кинетика и
механизм разрушения пород вблизи обнажений. Геотехническая механика, (21),
83–86.
10. Колесников В.Г. Левченко В.Г. (2001). Кинетика
разрушения пород в приконтурной области. Геотехническая
механика, (27), 36–41.
11. Николаевский В.Н. (1981). О разрушении
вязкоупругих тел. Прикладная математика и механіка,
45(6), 1121–1128.
|
